Коли сіль ізвітріє,
вона стане просто піском -
жменею праху.
Може, порохом на дорозі.
Може, землею на полі обіч дороги.
Дорогою ідуть люди,
женуть худобу,
їдуть велосипеди,
мчать автомобілі -
туди-сюди, день-у-день.
Поле родюче,
поле зоране,
поле засіяне,
поле дзвенить колоссям,
поле сивіє стернею...
...тільки сіллю їй більше не бути.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!